"Три порося". Сценарій вистави для дітей дошкільного віку




Дата конвертації21.07.2017
Розмір6.39 Kb.

Світлана Шевченко
"Три порося". Сценарій вистави для дітей дошкільного віку

Дійові особи: оповідач, три поросяти, вовк

Оповідач: Жили-були поросята

Дуже славні хлопці.

Брати ці нам знакоми-

У казці братів було троє.

(Вибігають поросята)

Ніф-Ніф: Я-Ніф-Ніф,

Я дуже спритний,

Я люблю купатися в калюжі.

Нуф-Нуф: Я - Нуф-Нуф

Нітрохи не гірше!

Теж часто нежусь в калюжі.

Наф-Наф: Я -Наф-Наф.

Люблю читати,

А ще в футбол грати.

(Поросята граються під музику)

Оповідач: І раділи поросята-

Наші славні хлопці.

Літо, осінь відпочивали.

Вже зима не за горами:

Наф-Наф: Калюжі скоринки льоду

Уже вкрилися все з ранку.

Браття! Будинок пора побудувати,

Де ми жити будемо зимою?

Брати: Ще встигнемо, погуляємо!

Наф-Наф: Ні, вибачте, я не з вами!

Спочатку я побудую будинок,

А гуляти буду потім!

Оповідач: Пішов Наф-Наф,

А двоє братиків

Продовжували перекидатися.

Вони працювати не хотелі-

Але тут сніжинки полетіли.

Ніф-Ніф: Собі я будинок побудую новий-

І буде весь він з соломи.

Двері закрию на засов-

Він буде до вечора готовий.

Нуф-Нуф: Від тебе я не полишу

І без даху над головою не залишуся

Гілок лише набрати мені потрібно-

Будиночок буде мій не гірше!

Оповідач: Так друзі та порешілі-

І працювати поспішили.

До вечора - будинки готові.

У Ніф-Ніфа - з соломи.

У Нуф-Нуфа - будинок з гілок.

А Наф - Нафа будиночок, де ж?

Ніф-Ніф звертається до Нуф-Нуфу:

Пішли, подивимося ми з тобою

Який побудував братик будинок?

Брати йдуть до дому Наф-Нафа.

Ніф-Ніф: Це фортеця або будинок?

Хто оселитися в такому?

Наф-Наф: Те цегляний, міцний будинок.

Мені не страшно буде в ньому.

Нуф-Нуф: А кого, спершу, боїшся?

Наф-Наф: Десь ходить злий вовк.

Ви забули, в минулий раз,

Мало не з'їв трьох він нас.

Ніф-Ніф: Ой! Знайшов, кого боятися

І не варто так старатися!

Нуф-Нуф: Наші будиночки не гірше!

Наф-Наф: Зайнятий я, добудувати потрібно.

Нуф-Нуф: Ну а ми пішли гуляти.

Ніф-Ніф: Злого вовка полякати.

(Поросята веселяться, через дерев на них дивиться вовк)

Оповідач: Вовк поросят давно примітив,

Облизався і зауважив:

Вовк: Славний буде мені обід-

Двоє жирненьких. (Виходить з-за дерева)

- «Привіт!» (Ласкаво)

Бачу сміливих поросят.

Радий вас бачити, дуже радий!

Ви за літо округлилися.

Брати: (тремтячи) Ми анітрохи не змінилися.

Вовк: (грубо) Досить довго говорити,

Мені пора перекусити.

З голоду живіт скрутило.

Оповідач: Поросят, як підмінило.

Злякалися і бігти.

Вовк намагався їх наздогнати.

Кожен до свого дому прибіг,

Двері закрив і затремтів.

Вовк підбігає до будиночка Ніф-Ніфа.

Вовк: Ну, навіщо ти замкнув двері?

Відкривай її скоріше!

Ніф-Ніф: Ні за що я не відкрию!

Вовк: Ну, тоді тобі влаштую

Ураган! Тільки тримайся!

Фу фу фу! Ну, що, тремтиш?

Фу фу фу! Зараз від будинку

Чи залишиться одна солома!

Оповідач: Будинок порося затремтів,

Нахилився і впав.

Побіг Ніф-Ніф скоріше

У будинок до Нуф-Нуфу. Біля дверей

той його вже чекав.

У будинок впустив. Вовк підбіг.

Вовк: (голосно) Ох, втомився! Піду, мабуть.

Що - то мені недобре.

Ніф-Ніф звертається до Нуф-Нуфу:

Чув, брат, він нас залишив.

Нуф-Нуф: (тихо) Хтось до будинку підійшов.

До дверей підходить вовк в овечій шкурі

Вовк: Бідна овечка я,

Прошу, впустіть у дім мене.

Ось, відбилася я від стада

Нуф-Нуф: Що ж, овечку впустити треба.

(Поросята відкривають двері, і бачать вовка. Тут же її закривають.)

Вовк: (голосно і грубо) Відчиняйте!

Брати: Чи не відкриємо!

Вовк: Ну, тоді двом влаштую

ураган! (Дме у бік будинку; поросята тремтять, притулившись один до одного)

Оповідач: І почав дути!

Похитнувся будинок чуть-чуть,

А потім раптом нахилився,

Затріщав і розвалився.

(Поросята біжать до будинку Наф-Нафа)

Оповідач: Поросята побігли

в будинок до Наф-НАФУ. під ліжко

тут же влізли. дорікати,

той не став їх. Замкнув двері.

Вовк стояв уже за нею.

Вовк: (радісно) Відразу троє! Ха-ха-ха!

Ось так славні справи!

Любі мої друзі,

Вам не сховатися від мене!

Оповідач: Вовк став дуть-

Не тут то було!

Став дряпати - не під силу!

Підняв голову вище-

Побачив трубу на даху.

Вовк: Ось удача, так удача!

Вирішено моя задача!

По трубі пролезу в будинок.

Оповідач: І поліз на дах він.

Але Наф-Наф був дуже розумний,

Зрозумів він, що вовк задумав.

Наф-Наф: Милості прошу, дружок.

Оповідач: Вовк впав, прям в окріп.

Закричав і мерщій

У відкриту помчав двері.

Поросята: (радісно) Ніколи вовк, ніколи

Чи не повернеться до нас сюди!

(Поросята танцюють під веселу музику)