Сценарій ранку для підготовчої групи «Чудеса в Новорічну ніч» (частина 2)




Дата конвертації01.06.2017
Розмір7.11 Kb.
ТипНовий Рік в дитячому садку

лілія Чистякова
Сценарій ранку для підготовчої групи «Чудеса в Новорічну ніч» (частина 2)

(продовження №2)

Д. М: Ау! Йду йду!

Ось і я до вас добрався,

Хоч трохи затримався.

Як народу багато в залі,

Знаю, що мене ви чекали.

З Новим роком вас, друзі,

Нарешті до вас прибув я.

Привіт, мої дорогі і маленькі і великі! Сподіваюся, що без мене ви не нудьгували, дружно свято відзначали?

Вед: Ой, Дідусю Морозе, поки ми тебе чекали, трапилася неприємна історія!

Д. М: Що за історія?

Вед: У нас на святі веселилася Попелюшка, але зла мачуха перевела стрілки годинника і напустила нечисту силу .... в загальному, її вкрав Кощій! Ми намагалися її знайти за допомогою твоєї чарівної книги, але нічого не вийшло. Але ж ти зможеш повернути її на свято?

Д. М: Ах, ось воно що! Не переживайте, мої дорогі, у мене є посох, в ньому сила чарівна, морозильна, він допоможе нам Попелюшку звільнити!

Ну - ка, посох мій чарівний раз, два, три!

Ти лиходія, ти Кощія, до нас на ялинку приведи!

Хлопці, я поки спираючись, а ви мене не видавайте (пішов за ялинку)

(Звучить музика, на коні в'їжджає Кощій)

КОЩ: Хто мене кликав? Куди я потрапив? (бачить дітей) А-а-а! Знову детишечки! Ну, чого вам треба?

Вед: Кощій, як же тобі не соромно? Вкрав Попелюшку, зіпсував їй свято, вона так мріяла побувати на Новорічному балу. Поверни її нам, будь ласка!

КОЩ: Ось ще! Удумала! Не бувати цьому! Нехай поживе у мене, така помічниця самому не завадить!

Вед: Віддай, Кощій, Попелюшку, а то пошкодуєш!

КОЩ: Це хто лякати мене надумав? Хто на моєму шляху встати посмів?

Ось що, дрібнота, зась, з моєї дороги! А то по-справжньому, зараз, розлючуся, мокрого місця від вас не залишиться. Вважаю до трьох! Ра-а-з! Два-а !.

Д. М: (виходить з - за ялинки) Навіщо ж ти, Кощій, моїх друзів ображаєш? Вони хоч і маленькі, а сміливості їм не позичати. Давай, краще зі мною силою поміряємося. Я давно тебе побороти хотів, та все не виходило ніяк зустрітися нам в одній казці.

КОЩ: Що ж Дід Мороз, з тобою битися можна. Ти противник видатний!

(Перетягування каната) Кощій падає.

КОЩ: Так нечесно, я ж в твоїй казці перебуваю, ось ти і виграв!

Д. М: Ну, тоді пограй з нашими дітлахами, коли не впораєшся з грою, повернеш нам Попелюшку.

(Гра «Вгадай, що ми робимо зараз»)

Д. М: Ну що, Кощій, не впорався ти з грою, віддавай тепер Попелюшку!

КОЩ: Не віддам! Я, може, теж повеселитися хочу!

Д. М: Веселощів захотів? Ну, нарікай на себе! Зараз ми тебе танцювати змусимо, та так, що не рад будеш!

КОЩ: Ой, йой, йой! Налякав! Нічого у тебе не вийде!

Д. М: Голосніше музика грай, Кощій танець починай!

КОЩ: Ой, не можу, насмішив!

(Звучить музика, Кощій починає танцювати, спочатку повільно, потім швидше)

КОЩ: Гей, Мороз! Зупини музику, більше не можу, сил немає танцювати! Пожалійте, не дайте загинути! (Музика замовкає, Кощій падає без сил) Трохи душу не витрусив з мене! Поверну я вам вашу Попелюшку!

Вітри буйні летите, Попелюшку на свято поверніть!

Скоро вона буде тут, а я поки піду! Уморили ви мене зовсім!

(Звучить музика, заходить Попелюшка)

Зол: Як же тут красиво, милі друзі!

На свято Новорічний знову повернулася я!

Здрастуй, Дідусь Мороз! Як я рада тебе бачити!

Д. М: Здрастуй, мила Попелюшка! Ми теж дуже тобі раді! Будемо свято продовжувати пісні співати і танцювати!

Зол: Дідусь, подивися, ялинка зовсім засумувала і вогниками не світить!

Д. М: Непорядок! Зараз ми змусимо ялинку виблискувати!

Скажімо дружно: раз, два, три!

Вогниками яскравими ялинка світи!

(з третього разу вогні запалюються)

Д. М: А тепер, хлопці, разом стаєте в хоровод,

Запевайте дружно пісню, ми зустрічаємо Новий рік!

(Пісня «Дід Мороз»)

Зол: Дідусь Мороз, а ми з тобою пограти хочемо!

Д. М: Ну, якщо, мене - Мороза не боїтеся, давайте пограємо!

(Гра «Зима-зима»)

Д. М: Ну, спритні, нічого не скажеш! Ох, втомився, відпочити б, трохи!

Зол: Дідусь Мороз, а ти присядь, відпочинь, а діти тобі вірші прочитають.

(Вірші)

Д. М: За вірші дякую, вам спасибі говорю!

Відпочив я, дітвора, пограти прийшла пора!

На дворі білим-біло, усі стежки замело,

Дітлахи, допомагайте, сніг з доріжок розчищайте!

(Гра «розчистити від снігу доріжки»)

Після гри Д. М. запрошує всіх потанцювати.

(Загальна танець з Д. М.)

Д. М: потанцювати я від душі, ви хлопці хороші! Прийшла пора вам подаруночки роздавати! Попелюшка, діставай подаруночки з-під ялинки!

Зол: А де ж твої подарунки? Їх ніде немає!

Д. М: Так, як же таке, може бути! (шукає) Нічого не розумію! (чується плямкання) Що це за звуки, хто чавкає, це не культурно!

(відкриває двері, виводить Кощія)

КОЩ: За триста років, перший раз такий смачний обід! (в руках порожній мішок з фантиками)

Д. М: Що - то, боляче, знайомий мішок! Ти де його взяв, Кощій!

КОЩ: По дорозі знайшов!

Д. М: А якщо чесно! У діточок вкрав?

КОЩ: Відразу - вкрав! Стояв він нікому не потрібний, ось я його і прихопив!

Д. М: Доведеться мені все - таки тебе покарати і перетворити в брилу крижану!

КОЩ: Ну що ти все лаєшся Дід Мороз? Так я вам свою скриню з коштовностями подарую, це краще, ніж твої подарунки! Ось, який я тепер добрий! Попелюшка, подивися, під ялинкою скриню стоїть?

Зол: Так, дійсно! (відкриває) Скільки тут всього! Тільки хлопцям не потрібні коштовності, наше головне багатство - це дружба, веселощі!

Д. М: Правильно, Попелюшка!

КОЩ: Ну, вибачте, більше нічим не можу допомогти!

Зол: Дідусь Мороз, а ти візьми свій посох і те, що лежить в скрині, перетвори в подарунки.

Д. М: Що ж, спробую, а ви мені допомагайте!

Посох мій чарівний, раз, два, три! Всі коштовності в подарунки перетвори!

Попелюшка, подивися, вийшло диво?

Зол: Ой, скільки подарунків! Ти справжній чарівник - Дідусь Мороз!

(Роздача подарунків)

Д. Мороз: Друзі мої, дякую вам за сміх, вірші і танці!

Забув я лік своїм рокам - потрапив, як ніби в казку!

І ось настав час мені йти, але через рік - ручаюсь!

Я обіцяю знову бути на цьому і прощаюся!

До побачення! До нових зустрічей!