Розвиток комунікативних компетенцій у дітей старшого дошкільного віку через сюжетно-рольові ігри




Дата конвертації15.03.2019
Розмір8.35 Kb.
ТипТемочка

Саргилана Алексєєва
Розвиток комунікативних компетенцій у дітей старшого дошкільного віку через сюжетно-рольові ігри

актуальність:

Згідно ФГОС ДО вирішення завдань розвитку дітей дошкільного віку передбачає виділення п'яти освітніх областей: соціально - особистісної, пізнавальної, мовної, художньо - естетичної, фізичної. Організація комунікативної діяльності має сприяти конструктивному спілкуванню і взаємодії з дорослими і однолітками, оволодіння усним мовленням як основним засобом спілкування. Дошкільна дитинство - короткий, але важливий період становлення особистості. У ці роки дитина набуває початкові знання про навколишнє життя, у нього починає формуватися певне відношення до людей, до праці, виробляються навички і звички правильної поведінки, складається характер.

Все життя дитини-дошкільника пронизана грою, тільки так він готовий відкрити себе світові і світ для себе. Гра є однією з основних форм організації процесу виховання, навчання і розвитку в дитячому саду.

Багато дошкільнята відчувають серйозні труднощі в спілкуванні з оточуючими, особливо з однолітками. Деякі діти не вміють за власною ініціативою звернутися до іншої людини, часом навіть соромляться відповісти відповідним чином, якщо до них звертається будь-хто. Вони не можуть підтримати і розвинути сталий контакт, адекватно висловлювати свою симпатію, співпереживання, тому часто конфліктують або замикаються в самоті.

Товариськість є однією зі складових соціально-комунікативного розвитку, яка спрямована на засвоєння норм і цінностей, прийнятих у суспільстві, включаючи моральні та етичні цінності, на розвиток спілкування і взаємодії дитини з дорослими і однолітками, становлення самостійності, цілеспрямованості і саморегуляції власних дій. Так само на розвиток соціального і емоційного інтелекту, емоційної чуйності, співпереживання, формування готовності до спільної діяльності з однолітками, формування шанобливого ставлення і почуття приналежності до своєї сім'ї і до товариства дітей і дорослих. Формування позитивних установок до різних видів праці і творчості. І звичайно ж на формування основ безпечної поведінки в побуті, соціумі, природі. Соціально-комунікативний розвиток дошкільнят відбувається через гру. Саме в грі дитина може проявити себе суб'єктом діяльності. Твердження, що гра - провідний вид діяльності дошкільника, давно стало аксіомою. Ця важлива сфера життя дитини досконально вивчена фахівцями в галузі педагогіки, психології, вікової фізіології.

Беручи до уваги особливості розвитку комунікативних умінь дітей старшого дошкільного віку, необхідно підібрати такі форми, методи і засоби, при яких формування комунікативних умінь проходило б найбільш успішно. Основним інструментом педагогічного впливу на дошкільника, на наш погляд, повинна стати гра. Гра - провідна діяльність дітей дошкільного віку. Ігрове спілкування дуже важливо для дитини, за допомогою ігрового спілкування діти легше навчаються, гра розкріпачує дитини, розкриває його як самостійну особистість. Гра - не розвага, а особливий метод залучення дітей у творчу діяльність, метод стимулювання їх активності.

Тому актуальним є вивчення особливостей і рівня сформованості комунікативної компетентності у дітей старшого дошкільного віку, з метою створення умов для її розвитку.

Мета: створення умов для розвитку комунікативної компетенції дітей старшого дошкільного віку.

завдання:

1. Вивчити теоретичні аспекти комунікативної компетенції дітей старшого дошкільного віку.

2. Вивчити особливості комунікативної компетенції у дітей старшого дошкільного віку.

3. Розвинути комунікативну компетентність у дітей старшого

дошкільного віку через сюжетно - рольову гру

Очікувані результати:

1. Проведено спостереження і виявлено особливості формування комунікативної компетенції.

2. Передбачається позитивна реакція і емоційний відгук дітей на знайомство з різними видами ігрової діяльності, діти проявлять інтерес і бажання брати участь в грі;

3. У ході реалізації проекту діти будуть активніше спілкуватися один з одним і з дорослими, рідше виникатимуть конфліктні ситуації серед дітей, діти стануть проявляти більший інтерес до сюжетно-рольових ігор, розширяться відомості про навколишній, збагатитися і активізується словник дітей, покращаться взаємини між дітьми в групі

4. Створена картотека сюжетно - рольових ігор.

5. Підвищився рівень розвитку комунікативних навичок у дітей старшого дошкільного віку.

6. Чи вдасться досягти хороших результатів взаємодії педагог - батьки, за умови, що батьки візьмуть активну участь в реалізації проекту

Етапи реалізації проекту

I. Підготовчий етап. (2015г- 2016р.)

• Визначення педагогом теми, цілей і завдань, змісту проекту, прогнозування результату.

• Обговорення з батьками проекту, з'ясування можливостей, засобів, необхідних для реалізації проекту, визначення

змісту діяльності всіх учасників проекту.

II. Основний етап реалізації проекту. (2016р -2017г)

• Робота з дітьми.

Взаємодія з батьками

• Створити умови для забезпечення різних видів діяльності дошкільнят (ігровий, рухової, інтелектуальної,

самостійної, творчої, художньої, театралізованої

• Організація та збагачення розвивального середовища в групі (пошив форми і халатів для ігор, виготовлення атрибутів)

III. Заключний етап. (2017р -2018 г)

• Узагальнення підсумків роботи з дітьми та батьками.

• Аналіз ефективності системи роботи зі створення умов для самостійної ігрової діяльності для розвитку соціально-комунікативних компетенцій у дітей старшого дошкільного віку.

• Творча самопрезентація на педраді по успішності реалізації проекту

• Виставка атрибутів для сюжетно-рольових ігор та форми для ігор

висновок:

ФГОС ДО висуває вимоги педагогам до організації умов, необхідних для створення соціальної ситуації розвитку дітей, що відповідає специфіці дошкільного віку, серед яких: створення умов для вільного вибору дітьми діяльності, учасників спільної діяльності; підтримка дитячої ініціативи і самостійності в різних видах діяльності. Зараз перед дошкільними педагогами стоїть нове завдання: сформувати компетентну, креативну, соціально-адаптовану особистість, здатну орієнтуватися в інформаційному просторі. Особистість, яка вміє відстоювати свою точку зору, здатну продуктивно і конструктивно взаємодіяти з однолітками і дорослими. А навчання розглядається в контексті ігрової діяльності. І не випадкові висновки вчених і психологів - «щоб дитина виросла товариською, самостійним і всебічно розвиненим його необхідно навчити грати».

Таким чином, в ході реалізації проекту поставлена ​​мета досягнута і доведено, що сюжетно-рольова гра - сприятливе умова для розвитку комунікативної компетенції дітей старшого дошкільного віку. Вихователь - привабливий ігровий партнер для дитини, який привносить в дитячу гру нового змісту і нове вміння, робить процес пізнання цікавим і цікавим. Чітко вибудувана педагогом робота по організації сюжетно-рольових ігор сприяє вирішенню проблем, пов'язаних з комунікативними бар'єрами. Практична значимість роботи полягає в тому, що отримані результати реалізації проекту, можуть бути використані в роботі дитячого психолога, вихователів і батьків при вирішенні проблем спілкування дітей в старшому дошкільному віці.

Список використаної літератури:

1. Виготський, Л. С. Психологія: Світ психології. - М.: ЕКСПО-Пресс, 2002. - 1008 с.

2. Деркунская, В. А., Харчевнікова, А. Н. Педагогічний супровід сюжетно - рольових ігор дітей 4-5 років.

3. Запорожець, А. В. Проблеми дошкільної гри і керівництва нею в виховних цілях // Гра і її роль у розвитку дитини дошкільного віку: Зб. наукових праць. - М., 1978-321

4. Менджерицкая, Д. В. Вихователю про дитячу гру / Под ред. Т. А. Маркової. - М., 1982-145

5. Михайленко, Н. Я., Короткова Н. А. Організація сюжетної гри в дитячому садку: Посібник для вихователя. 2-е изд., Испр. - М.: Видавництво «ГНОМ і Д», 2000..

6. Новосьолова, С. Л. Гра: визначення, походження, історія, сучасність / С. Л. Новосьолова // Дитячий садок: від А до Я, 2003.- №6




Головна сторінка
Контакти

    Головна сторінка



Розвиток комунікативних компетенцій у дітей старшого дошкільного віку через сюжетно-рольові ігри