Катерина Бочкова
Програма логопедичної роботи з формування складової структури слова у дітей із загальним недорозвиненням мови
Дана програма розділена на періоди навчання.
1 період навчання (вересень, жовтень, листопад).
Фронтальні заняття по формуванню лексико-граматичних засобів мови, розвиток зв'язного мовлення проводилися 3 рази на тиждень, індивідуальні заняття - щодня.
Зміст логопедичних занять включало в себе:
1. Розвиток розуміння мовлення - вміння вслухатися в звернену мову, виділяти назви предметів, дій, ознак, розуміння узагальнюючого значення слів.
2. Підготовка до оволодіння діалогічної формою спілкування.
3. Практичне засвоєння деяких способів словотворення з використанням іменників зі зменшено-пестливими суфіксами і дієслів з різними приставками (на-, по-, ви-).
4. Засвоєння присвійних займенників «мій - моя» в поєднанні з іменниками чоловічого і жіночого роду, деяких форм словозміни, шляхом практичного оволодіння іменниками єдиного і множини, дієсловами єдиного і множини теперішнього і минулого часу, іменниками в знахідному, давальному і орудному відмінках (в значенні гарматного і засоби дії).
5. Перетворення дієслів наказового способу 2-ї особи однини в дійсного способу 3-ї особи однини теперішнього часу (спи - спить). Оволодіння практичними навичками складання простих пропозицій з питань, демонстрації дій, по картинці, по моделям: ім. п. ім. + Узгоджений дієслово + прямий додаток (мама + п'є + чай); ім. п. ім. + Узгоджений дієслово + 2 залежних від дієслова іменників в непрямих відмінках (мама ріже хліб ножем).
Індивідуальні заняття з вимови планувалися щодня. В цей час здійснювалося:
уточнення вимови простих звуків типу а, у, о, е, і, м, мь, н, нь, п, пь, т, ть, ф, фь, в, вь б, бь;
постановка і початкове закріплення відсутніх звуків;
розрізнення на слух голосних і приголосних звуків;
виділення першого ударного складу в слові (Аня, вухо, аналіз звукових поєднань типу ау, уа.
Відпрацювання звуків проводилась таким чином, щоб до моменту вивчення кожного звуку на фронтальному занятті (2 і 3 періоди) всі діти вміли його правильно артикулювати. Лексичний матеріал насичувався досліджуваним звуком.
На індивідуальних і подгруппових заняттях в першому періоді займалися:
відпрацюванням правильної артикуляції, закріпленням і автоматизацією навичок правильної вимови наявних в мові дітей звуків: а, о, у, і, е, и, м, мь, н, нь, п, пь, т, ть, до, кь, ф, фь, в, вь, б, бь, д, дь, г, гь;
постановкою відсутніх звуків (при можливості - одночасна постановка кількох звуків, що відносяться до різних фонетичним групам);
виробленням рухливості органів артикуляційного апарату, використовуючи різні аналізатори;
розрізненням звуків на слух;
диференціацією поставлених або збережених звуків у вимові.
На фронтальних логопедичних заняттях:
вивчалися голосні звуки: а, о, у, і, е, и;
приголосні звуки: п, пь, т, до, кь, ть, ль.
Одночасно проводилася робота по формуванню фонематичного сприйняття.
В ході констатуючого експерименту було виявлено, що діти перебільшено вимовляють названі вище звуки, вгадують їх по беззвучної артикуляції, сприймають на слух і визначають в ряду інших звуків, утримують в пам'яті звуковий ряд з 3-4 голосних звуків. Тому, відпрацювання артикуляції приголосних звуків поєднувалася з формуванням вміння чути, виділяти склади з досліджуваними звуками серед інших складів, визначати наявність звуку в слові. Проводилась робота по запам'ятовуванню складових рядів і по виділенню ударного складу. Дітей навчали отстукивать ритм, вгадувати кількість складів. Після цього переходили до аналізу і синтезу зворотних складів, утворення і перетворення складів (змінюючи один звук).
Так як в першому періоді формувалися переважно мовні засоби, то більшу кількість занять виділялося на словникову і граматичну роботу (14 занять). На формування первинних навичок зв'язного мовлення відводитися 7 занять.
2 період навчання (грудень, січень, лютий)
Фронтальні заняття по формуванню лексико-граматичних засобів мови - 3 рази на тиждень, по формуванню звуковимови - 1 раз в тиждень, індивідуальна робота - щодня.
Зміст занять по формуванню лексико-граматичних засобів мови:
уточнення уявлень дітей про основні кольорах і їх відтінках, оволодіння відповідними позначками;
практична освіта відносних прикметників зі значенням співвіднесеності до продуктів харчування (лимонний, рослинам (дубовий, різних матеріалів (цегельний);
розрізнення і виділення в словосполученнях назв ознак за призначенням і питання «Який? Яка? Яке? ».
формування орієнтування на збіг закінчення питального слова і прикметника.
засвоєння досвіду узгодження прикметників з іменниками в роді, числі;
вправи в складанні спочатку 2-х, а потім 3-х форм одних і тих же дієслів (лежи - лежить - лежу, зміна форми дієслів 3-ї особи однини на форму 1-ї особи однини (і множини) - йде - йду - йдеш - йдемо;
вживання прийменників на, під, в, з, що позначають просторове розташування предметів в поєднаннях з відповідними відмінковими формами іменників;
вдосконалення навичок ведення підготовленого діалогу;
закріплення досвіду побудови речень, поширення пропозицій шляхом запровадження однорідних членів, початкове засвоєння найбільш доступних конструкцій складносурядних і складнопідрядних речень;
складання коротких оповідань по картині, серії картин, розповідей-описів, переказів.
Планується 14 занять по формуванню словника і граматичної будови і 12 занять з розвитку зв'язного мовлення.
Зміст фронтальних занять з формування звукової сторони мови:
закріплення правильної вимови звуків, уточнених або виправлених на індивідуальних заняттях 1 періоду;
постановка та автоматизація відсутніх звуків і корекція спотворено вимовних звуків;
подальше освоєння складових структур і слів доступного звуко складового змісту;
формування фонематичного сприйняття на основі чіткого розрізнення звуків за ознаками глухість - дзвінкість, твердість - м'якість;
виховання готовності до первинних навичок звукового аналізу та синтезу.
На індивідуальних заняттях уточнювалося вимова поставлених раніше звуків в мовному потоці. Здійснювалася робота по виділенню звуку з ряду звуків, склади з заданим звуком з ряду інших складів, визначення наявності звуку в слові, ударного голосного в слові і початкового поєднання, виділенню голосного звуку в прямому складі і односкладових словах. Послідовність і терміни вивчення визначалися індивідуальними особливостями звукової сторони мови дітей.
На індивідуальних заняттях здійснювалося постановка відсутніх звуків і їх автоматизація. На фронтальних логопедичних заняттях акцентувалася увага:
на диференціації на слух і у вимові звуків по твёрдості- м'якості, глухість дзвінкості; закріплюються і диференціюються звуки: ль и, с, з-сь, з-зь, с-з, сь-зь, ц, б-п, ш-ж, з-ш, з-ж, з-ш;
на граматичних категоріях: роду, числа, відмінка, часу;
на синтаксичної роботі зі складання пропозицій, їх поширенню;
на розвиток зв'язного монологічного мовлення: складання короткого оповідання з опорою на наочність;
на закріпленні навичок звукового аналізу та синтезу: визначенні позиції звуку в слові; визначенні ударного гласного в положенні після приголосного; аналізі прямих і зворотних складів, їх перетворенні;
на формування понять і оволодіння термінами, їх позначають: слово, пропозицію, стиль, звук, голосні, приголосні, глухі, дзвінкі, м'які і тверді звуки.
3 період (березень, квітень, травень)
Фронтальні заняття по формуванню лексико-граматичних засобів мови і зв'язного мовлення проводяться 4 рази на тиждень. Зміст цих занять:
закріплення навичок вживання повсякденних дієслів з новим лексичним значенням, утвореним за допомогою приставок, що передають різні відтінки дій (виїхав - під'їхав - в'їхав - з'їхав);
закріплення досвіду освіти відносних прикметників з використанням продуктивних суфіксів -ов, -ін, -ів, -ян, -а;
освіту найбільш уживаних присвійних прикметників (вовчий);
освіту прикметників, що мають пестливе значення з використанням суфіксів -еньк, -оньк;
засвоєння найбільш доступних антонімічних відносин між словами (добрий - злий);
уточнення значень узагальнюючих слів;
формування практичної навички узгодження прикметників з іменниками в роді, числі, відмінку;
розширення значення прийменників;
відпрацювання словосполучень з приводами у відповідних відмінках;
складання різних типів речень:
складання простих поширених з 5-7 слів з попередньою відпрацюванням елементів структури пропозиції (окремих словосполучень);
складання пропозицій з протівітельним союзом «а» в полегшеному варіанті (спочатку треба намалювати будинок, а потім його розфарбувати, з протівітельним союзом або;
складання складнопідрядних речень з підрядними причини (тому що, з додатковими підрядними, що виражають бажаність чи небажаність дії (я хочу, щоб);
перетворення пропозицій шляхом зміни головного члена пропозиції, часу дії до моменту мовлення, застави (зустрів брата - зустрівся з братом, зміною виду (хлопчик писав лист - хлопчик написав лист);
вміння визначати кількість слів у реченні у власній і чужій мові;
вміння виділяти привід як окреме службове слово;
розвиток і ускладнення навички передачі в мові послідовності подій, спостережень за серією виконуваних дій;
закріплення досвіду складання оповідань по картині і серії картин з елементами ускладнення (доповнення епізодів, зміну початку, кінця розповіді);
складання розповідей по темі з використанням раніше відпрацьованих синтаксичних конструкцій.
Планується 17 занять по формуванню словника і граматичної будови, 36 занять - з розвитку зв'язного мовлення.
Фронтальні заняття по формуванню звукової сторони мови повинні проводитися 2 рази на тиждень і містити наступне: засвоєння звуків л, с, ш, з-з, р-л, и-и в твердій і м'якій звучанні в прямому складі; диференціація звуків щодо участі голосу (з-з, по твердості - м'якості, за місцем утворення; оволодіння навичкою звукового аналізу і синтезу прямого і зворотного слова (ас - са, односкладових слів типу «суп».
Завдання періоду:
закріпити навик вживання поставлених звуків в самостійній мові дітей;
вивчити т диференціювати звуки: л, р, л-ль, р-р, л-р, рь-ль, ч, щ, ч-щ;
закріпити лексико-граматичні конструкції, конструкції складносурядного і складносурядного пропозицій в самостійної зв'язного мовлення дітей в процесі розповідання.
Дана програма логопедичної роботи повинна здійснюватися протягом одного навчального року.
