Методичні підходи до розвитку дитячого образотворчого творчості.




Дата конвертації04.08.2017
Розмір8.2 Kb.
ТипМетодичні рекомендації та розробки

Ольга Вікторівна Бурцева
Методичні підходи до розвитку дитячого образотворчого творчості.

Методичні підходи до розвитку дитячого образотворчого творчості.

"Дитина, що випробував радість творчості навіть в мінімальному обсязі, стає іншим, ніж дитина, наслідує актам інших."

Б. Асаф 'єв

Провідну роль в становленні особистості дитини, формування її духовного світу належить емоційній сфері. Саме з цією особливістю психіки маленької людини пов'язана висока сила впливу на нього мистецтва - явища емоційно - образного за своєю суттю. Специфіка мистецтва, особливості мови різних його видів роблять художню діяльність унікальним засобом виховання, навчання і розвитку підростаючого покоління.

Цінність будь-якого твору образотворчого мистецтва полягає в відображенні художником свого внутрішнього світу, ставлення до навколишнього середовища, в емоційності і експресивності. Чим раніше ми будемо розвивати емоційно - чуттєвий світ дитини, тим яскравіше буде він сам і продукти його творчості. Завдання педагога - розвивати інтерес до образотворчого мистецтва, потреба в ньому.

Основу зображувальних засобів, при створенні дітьми образів становить малюнок, лінія, колір і деякі основи композиційної організації, за допомогою яких діти відображають у малюнках навколишній світ і виражають до нього своє ставлення. Однак, як відзначають дослідники, при самостійному оволодінні цими засобами у дітей виникає багато труднощів, які вони не можуть подолати без допомоги дорослого.

Для формування образотворчого інтересу, образотворчих умінь і навичок у дітей старшого дошкільного віку необхідно чітко визначити завдання, умови, методи, прийоми, форми проведення цієї роботи. Навчити дитину усвідомлено використовувати елементарні основи образотворчої грамоти, користуватися ними як засобом, що дозволяє з найбільшою повнотою висловлювати своє уявлення про навколишню дійсність, передавати в малюнку настрій, стан, характер образу, висловлювати до нього своє ставлення - одна з найважливіших завдань розвитку дитячої творчості.

У старшому дошкільному віці закріплюються і вдосконалюються уявлення, а так само вміння і навички зображення, прикраси, споруди. Розвивається самостійність, ініціатива, вміння створювати виразний образ, передавати своє ставлення до зображуваного, використовуючи отримані знання про мистецтво, відбувається освоєння способів зображенні, прикраси, споруди, образотворчих і технічних навичок і умінь.

У зображенні предметного світу діти домагаються певної подібності з реальними об'єктами. Виразність образу досягається не тільки через велику схожість у формі, пропорціях, а й передачею характерних поз, динамікою або статикою, жестом, мімікою, істотними деталями. Удосконалюється вміння використовувати колір, як засіб передачі настрою, стану, ставлення до зображуваного або виділення в картині головного. Діти освоюють властивості кольору (тепла, холодна, контрастна або зближення гамма, красу яскравих насичених і м'яких, приглушених тонів, прозорість і щільність колірного тону. Відбувається удосконалювання технічних навичок і умінь у створенні нових колірних тонів і відтінків.

При зображенні казкових образів з'являється вміння передавати ознаки незвичайності, казковості, застосовуючи різні засоби виразності - малюнок, колір, композицію.

В сюжетному зображенні - формуються вміння зображати лінію горизонту, лінійну перспективу, вміння виділяти головне, передавати взаємозв'язок між об'єктами, використовуючи всі засоби виразності, і особливо композицію; зображати предмети близького, середнього і далекого планів, створювати сюжетні зображення з натури.

При навчання дітей образотворчого мистецтва необхідно дотримуватися ряду умов:

1. Усвідомлення значущості та сутності дитячого образотворчого творчості для становлення дитини як особистості. Процес творчого розвитку дошкільників доцільно будувати з урахуванням широкого підходу до вирішення цієї проблеми. В рамках педагогічного процесу, спрямованого на навчання основам образотворчої грамоти, не варто позбавляти дітей можливості самостійно відкривати знання і закріплювати вміння.

2. Заохочення творчості і вільного самовираження дітей. На будь-якому віковому етапі дошкільного дитинства важливо навчитися знаходити підхід до будь-якій дитині, вміти моментально реагувати на ту чи іншу складну на занятті і в вільної діяльності ситуацію.

3. Створення умов для мотивації дітей. Для розкриття потенціалу кожної дитини важливо не тільки враховувати його індивідуальні і вікові особливості, але естетичні потреби, на основі яких формуються мотиви. Мотив як спонукальна реакція до творчості має велике значення в особистісному становленні дошкільника, тому розвиток дитячого образотворчого творчості пов'язане з вирішенням проблем, що відносяться до інших сфер життєдіяльності дошкільника.

Організація цікавих і змістовних форм педагогічної діяльності в умовах дитячого саду і вдома. При організації дитячого образотворчого творчості необхідно враховувати два важливі чинники. По-перше, будь-яка форма педагогічного процесу, пов'язаного з образотворчої діяльністю, повинна бути наповнена певним змістом, т. Е. В ході заняття, бесід, екскурсій, ігор, дитина мала б можливість поповнювати, збагачувати свої знання в галузі образотворчого мистецтва.

Облік індивідуальних особливостей дітей. Комплексне і системне використання методів і прийомів. У педагогічній роботі недоцільно орієнтуватися лише на один будь-якої метод. Методи і прийоми необхідно варіювати в залежності від виду творчості, форми організації процесу, індивідуальних і вікових особливостей вихованців. Чим різноманітніше методи, тим більше варіантів подачі матеріалу.

Дбайливе ставлення до процесу і результату творчості. До будь-якого досягнення в галузі образотворчого мистецтва дитина відноситься як до маленької перемоги, тому будь-яке байдужість або нехтування до його результатами сприяє не тільки появи негативного емоційного настрою по відношенню до подальшої діяльності, а й гальмує творчий ріст малюка в цілому.

Матеріальне забезпечення. Без дотримання цієї умови дуже складно досягти високих результатів.

Говорячи про методичні підходи до розвитку дитячого образотворчого творчості, важливо відзначити: в чому вони визначаються ставленням педагогів, батьків до образотворчого мистецтва, розумінням його значення для загального особистісного становлення дітей. Якщо мистецтво виступає як засіб, що сприяє самовираженню дитини, то його роботи набувають індивідуальний характер. При цьому в них збережені і відображені традиції самого мистецтва, що передаються з покоління в покоління. У тому випадку, коли кошти мистецтва використовуються тільки заради самих засобів, а не для формування на їх основі художньо-виразного образу у дошкільників, роботи втрачають індивідуальний стиль, а процес творчості зводиться до якихось вправ, втрачаючи свою сутнісну характеристику.

Список використаних джерел

1. Комарова Т. С. Образотворче творчість дошкільнят в дитячому саду: навчання і творчість. М .: Просвещение, 1990..

2. Григор'єва Г. Г. Образотворча діяльність дошкільників: Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів. - М .: Видавництво. центр: «Академія», 1997.