Консультація для вихователів «Вчимо дітей спілкуватися»




Дата конвертації18.05.2019
Розмір6.99 Kb.
ТипКонсультації для вихователів

Олена Селіванова
Консультація для вихователів «Вчимо дітей спілкуватися»

Консультація для вихователів.

Чому діти не вміють спілкуватися один з одним? Як навчити їх правильно спілкуватися між собою? Як вирішити конфліктні ситуації, що виникли в процесі спілкування серед дітей? І т.д.

З подібними питаннями часто звертаються вихователі до психолога. Перш ніж дати рекомендації по сформованій проблеми, необхідно сказати кілька слів про саме поняття «спілкування», яке тісно пов'язане з промовою і такими поняттями, як «діалог», «дружба», «ввічливість».

Спілкування дитини має на увазі не тільки здатність вступати в контакт і вести розмову зі співрозмовником, а й уміння уважно і активно слухати.

Принципово важливою обставиною є те, що кожен учасник діалогу має право висловити свої думки, сприймати інформацію, що викладається співрозмовником, виявляти до нього увагу і повагу, знати норми і правила, які необхідні в процесі спілкування з оточуючими. Якщо не навчити дитину грамотно спілкуватися з дитинства, ця проблема буде супроводжувати всю його життя.

Всьому цьому дитина вчиться в спілкуванні з дорослими - батьками, педагогами та вихователями. У процесі спостереження за дітьми вихователі часто бачать нестандартні ситуації спілкування.

Наприклад одного разу Світу принесла в дитячий сад цукерки і на очах у всіх хлопців їх з'їла. Коли один з хлопчиків попросив дати йому цукерку, Світлана відмовила, відповівши: «Ти зі мною не граєш». Дівчинка запропонувала цукерку своїй подрузі Олені, але та відповіла: «Я таку не люблю, дай мені іншу». «Ти погана», - сказала Світлана. «А ти, скнара», - відповіла Олена.

Що робити в подібній ситуації педагогу? Як відновити контакт між дітьми? Як пояснити дитині, що він зробив погано, а що добре? Навчити дітей правильним манерам спілкування допоможе гра. Саме вона супроводжує дитину-дошкільника в період його дитинства. Через гру дитина пізнає навколишній світ, набуває знання про моральні норми поведінки, вчиться регулювати свій емоційний стан, розвиває комунікативні здібності. Допомогти направити дії дитини на адекватний результат - завдання педагога. Але для цього необхідно пам'ятати правила, які дозволяють не допускати помилок в спілкуванні з дитиною.

Правила спілкування з дитиною в грі (по С. Хромової)

- Граючи з дитиною, яка не опускайтеся до занудства.

- Геть очікування швидких результатів!

- Підказуйте, але обережно.

- Перш ніж грати з дитиною, задумайтеся над тим, чи доріс він до цієї гри.

- Гра повинна допомагати формуванню характеру дитини.

- Не бійтеся різноманітності в грі.

- Граючи, враховуйте стать дитини і його індивідуальні особливості.

- Граючи з дітьми, дайте їм можливість залишатися вільними.

Варіанти ігор допоможуть педагогам вирішити існуючі проблеми в спілкуванні між дітьми.

Робимо правильно (4-6 років)

Цілі: дати дітям поняття про хороших і поганих вчинках і вміти аналізувати їх; розвивати у дітей акуратність, ввічливість і люб'язність.

Матеріал: парні картинки. Кожна пара картинок присвячена одній темі. Але одна з картинок зображує поганий вчинок, а друга - хороший. Всього використовується від 10 до 20 пар.

***

Вихователь роз'яснює дітям, які вчинки можна назвати хорошими, а які - поганими, після чого пропонує привести приклади хороших і поганих вчинків. Потім вихователь роздає кожному гравцеві по дві картки: одна зображує хороший вчинок, а друга - поганий. Картки повинні бути розподілені таким чином, щоб пари до обох картинках перебували в руках іншого гравця. Завдання кожного гравця - знайти пару до обох картинках. Дітям доведеться спілкуватися з іншими гравцями, порівнювати малюнки на своїх картках з іншими. Важливо простежити, щоб діти працювали акуратно, спокійно, зверталися один до одного ввічливо. Після того як всі пари будуть знайдені, гравці повинні роз'яснити на який з них зображений хороший вчинок, а на який - поганий, і чому вони прийшли до такої думки. Після гри вихователь підводить підсумок всьому сказаному дітьми.

Хто я? (4-6 років)

Цілі: вчити дітей складати свій портрет, адекватно оцінювати свої вчинки.

Діти по черзі намагаються назвати якомога більше відповідей на питання «Хто я?». Для свого опису використовуються характеристики, риси, інтереси і почуття, і кожне речення починається з займенника «я». Вихователь стежить за тим, щоб діти не повторювали те, що говорили попередні хлопці, а описували саме себе.

Покажи і скажи (5-6 років)

Цілі: розвивати емоційно-чуттєву сферу, творчу уяву, міміку і пластику рухів, емоційну сторону мови і вміння працювати в колективі.

Перший варіант - гра проводиться з двома підгрупами. Перша підгрупа дітей читає уривки з твору К. І. Чуковського «Тараканище», друга - зображує мімікою і жестами під час читання емоційну поведінку тварин. Потім підгрупи міняються завданнями. Вихователь стежить за тим, щоб діти точно і виразно показували руху.

Другий варіант - вихователь пропонує дітям назвати слова, які передають емоційний стан тварин. Виграє та підгрупа, у кого більше названих слів.

Музика розповідає (5-6 років)

Цілі: розвивати вміння складати розповідь на основі сприйняття музичного твору, працювати в колективі; сприяти розвитку творчої уяви.

***

Учасники гри сидять по колу. Вихователь пропонує дітям послухати музичний фрагмент, після чого пропонує граючим скласти розповідь на тему прозвучало музичного фрагмента. Кожен учасник гри по колу, самостійно складає пропозицію. А решта дітей разом з вихователем оцінюють складений розповідь.

Компліменти (4-6 років)

Цілі: розвивати навички культурного спілкування, ввічливість, доброту, вміння побачити свої позитивні сторони, зрозуміти, що дитина приймаємо і цінний іншими дітьми.

***

Гра починається зі слів: «Мені подобається в тобі». Дитина говорить цю фразу всім учасникам гри, дітям і дорослим, намагаючись, щоб ці компліменти були різними. При проголошенні компліменту дитина подає руку того, кому говорить комплімент. В кінці гри утворюється замкнуте коло (уособлення сонця, тепла, радості). Після вправи бажано обговорити, що відчували діти, що несподіваного вони про себе дізналися. Чи сподобалося їм говорити компліменти.