Гра як засіб формування самостійності і активності у дошкільників




Дата конвертації09.06.2018
Розмір4.58 Kb.
ТипДитячі ігри

Людмила Фельдман
Гра як засіб формування самостійності і активності у дошкільників

Дошкільний вік - це період оволодіння соціальним простором людських відносин через спілкування з близькими дорослими, а також через ігрові та реальні відносини з однолітками. Дитина прагне до реалізації свого «я», прагнучи підтвердити свою самостійність. У дитини формуються основи відповідального ставлення до результатів своїх дій.

А що таке гра? Игра- найбільш доступний, а ранньому віці - провідний, для дітей вид діяльності, спосіб переробки отриманих з навколишнього світу вражень, знань. Виготський Л. С. бачив в грі невичерпне джерело розвитку особистості, сферу, що визначає «зону найближчого розвитку». Діти програють різні життєві ситуації, вибудовуючи свій маленький життєвий досвід. Чим більше дитина грає, тим більш здібні, впевненіше і самостійніше він буде. Адже гра поєднує в собі свободу і самостійність грають і суворе, беззастережне підпорядкування правилам гри. Таке добровільне підпорядкування правилам відбувається, коли ті випливають із змісту гри, її завдань, коли їх виконання становить головну її красу, як, наприклад, в грі «Море хвилюється раз».

Структура гри така, що надмірне керівництво призводить до її руйнування: втручання дорослого позбавляє дітей самостійності та ініціативності, які вони так цінують в грі. Регламентованість ролей і дій відбиває смак до спонтанного творчості, гумору, пустощі, які є рушійними силами ігрової активності. У грі завжди цінувалася свобода, підкреслювався її процесуальний характер, що дозволяє продовжити задоволення, пов'язане з самою ігровою діяльністю. Розвиток гри тісно пов'язане з розвитком соціальної, мовної, когнітивної, моральної, емоційної сферами.

Самостійність - це не талант, а вміння, яке кожен може у себе виробити. Формування самостійності - складний процес: це формування пізнавальних інтересів, накопичення різноманітних знань і умінь, оволодіння мовою. Самостійність - це ті психологічні якості, які визначають легкість і швидкість засвоєння нових знань і умінь, можливості їх використання для вирішення різноманітних завдань. Розвиток самостійності має особливе значення для підготовки дітей до шкільного навчання. Адже важливо не тільки, якими знаннями володіє дитина до часу вступу до школи, а чи готовий він до отримання нових знань, чи вміє міркувати, фантазувати, робити самостійні висновки, будувати задуми творів, малюнків, конструкцій.

Один із способів формування самостійності у дитини - це розвиваючі ігри. Необхідно щоденне включення розвиваючих ігор в різні види діяльності, оскільки в цьому віці дитина може здобувати нові знання: спілкуючись з вихователем, зі своїми однолітками, в процесі спостереження за граючими, їх висловлюваннями, діями, виступаючи в ролі вболівальника, дитина отримує багато нової для себе інформації і це дуже важливо для розвитку самостійності.

Значення гри у розвитку і вихованні особистості унікально, тому що гра дозволяє кожній дитині відчути себе суб'єктом, проявити і розвинути свою особистість, ініціативність.

Гра є так само потужним адаптивним механізмом. Вона створює позитивний емоційний фон, підвищуючи рівень активації пізнавальних процесів. Для досягнення мети використовують пізнавальні процеси, процеси цілеутворення і цілепокладання, процеси спілкування та обміну інформацією і т. п. Найбільш наочно це видно на прикладі рухливих і командних ігор. У грі яскраво проявляються особливості мислення та уяви дитини, його емоційність, активність, розвивається потреба в спілкуванні

Гра виховує багато якостей, необхідних в житті, формує моральне ставлення до навколишнього, необхідні навички і зусилля. Тому дуже важливо керувати грою дітей, підбирати гри і надавати дітям допомогу по їх ходу. У кожній грі повинен бути закладений майбутній урок. Таким чином самостійність дітей розгортається від самостійності репродуктивного характеру до самостійності з елементами творчості.