Олена Геннадіївна Михайлюк
Фольклорне свято для підготовчої до школи групи «Кубанський коровай»
Кубанського КОРОВАЙ.
Фольклорне свято в підготовчій до школи групі.
Музичний зал оформлений в козацькому стилі. Під фонограму «Ех, козаченьки!» Діти, в козачих народних костюмах, входять в зал парами і стають півколом.
Ведуча: Про те, як Батьківщину любити
Чи треба говорити!
Вона у кожного одна
І разом з життям нам дана!
Пісня «Ми-козаки»
1 дитина. З пагорба невеликого
Ти озирнися навколо.
Побачиш дуже багато-
І дальній ліс, і луг
І без кінця і краю
пшеничні поля
Роздільна, рідна
Розкинулася земля.
2 дитина І мені легко і вільно
Стояти на горбку
ромашкові хвилі
Спускаються до річки.
Біжить стежина до дому,
Як тоненька нитка.
Тут все тобі знайоме,
Все, без чого не жити!
3 дитина Нехай стане світлою самої
Рідна сторона.
Знай, Батьківщина, як мама
У кожного одна!
4 дитина Батьківщина наша, це ліси і поля
Це чисте, ясне небо.
Це кубанська наша земля
І поля золотистого хліба.
Пісня «Слов'янськ-на-Кубані»
5 дитина Тополя кидають тіні довгі
Під місяцем вечірньою порою.
З неба ллються пісні журавлині
На Кубань осінню, рікою
Сплять навколо станиці і поля.
Вечори осінні, кубанські
Пісня задушевна моя.
Пісня «Річка»
6 дитина А місяць радий гаєм дивиться ласкаво
Ведуча: Наша Родина- Кубань, прекрасна в будь-який час року, але особлива кра-
природа Кубані восени.
7 дитина: Теплий-теплий, синій-синій.
Танцює дощик по лузі.
Нитка дождинки, довгою-довгою
В руки взяти я не можу.
Цівку я ловлю рукою,
А вона ковзає, дратуючи
І крізь пальці, як крізь пяльци
Тікає від мене.
Пісня «Осінь настала».
8 дитина: Осінній дощик капає
А ми не помічаємо.
Танцюємо нашу полечку,
Анітрохи не нудьгуємо.
Танець «Осіння полька»
/ Після танцю діти сідають на стільці /
Ведуча: Хлопці, а хочете відправитися на «машині часу» в далеке
минуле.
і побачити. Як жили козаки на Кубані в ті далекі часи.
Діти / хором / А на чому ж ми поїдемо адже машини немає у нас!
Ведуча: А в минуле Кубані ми поїдемо на чарівної возі, яку сде-
гавкотом самі. А поїде вона тільки тоді, коли ви покажіть свої зна
ня кубанської історії та звичаїв.
1 дитина: Наша Родина- Кубань, Краснодарський край. Багато різних народів
живе на Кубані, але основою завжди були і будуть козаки.
2 дитина: З різних кінців Землі, в давні часи, йшли за південний кордон,
на вільні місця, по річках Дніпру і Дону, багато людей, чомусь
Невже вдома.
3 дитина: Сюди тікали від поміщиків горді, непокірні селяни і люди,
які перш за все цінували свободу.
4 дитина: Жили вони тут привільно, простір у них був великий, влади ника-
кой не було і управляли вони самі собою.
5 дитина: Від цього їх і прозвали «козаками», що означає по-татарськи «вільні
люди ».
6 дитина: На війні всім заправляв отаман, а в мирний час-коло, загальне собра-
ня всіх козаків.
7 дитина: Йшов час. Стали козаки вірно служити царю: воювати, стерегти грані-
ци, підкорювати нові землі.
8 дитина: І розселялися козаки по всій Росії. Їх так і називали: Запорізькі
козаки, Донські козаки, Уральські козаки, Кубанські козаки.
9 дитина: Були козаки люди хоробрі, відважні. Вміли і воювати славно і жити
Гаразд.
Ведуча: Сьогодні на нашому святі присутні гості - справжні каза-
ки нашого Слов'янського козачого кола. Ось їм ми і надамо
право вирішувати, чи годяться наші хлопці в козачата.
Виступ козаків.
Ведуча: Хлоп'ята, сідайте-но у віз, та й відправляйтеся в минуле, счастлі-
вого шляху! А допоможе нам в дорозі - весела пісня!
Пісня «Віз».
/ В кінці пісні з ломика виходить «Козачка» /.
«Козачка»: Ой, та в мене тут гостей повен двір, а я і не чую! Це хто ж ви
такі будите?
Діти / хором /: Ми - хлопці - козачата, з 24 дитячого садка!
«Козачка»: Козачата? А чим доведіть? Ви пісні кубанські, танці кубанські
знаєте?
Дівчинка - козачка: А ну хлопці тай дівчата, давайте заспіваемо так, шоб далеко Було
слухати!
Пісня «У Кубань - річки».
Хлопчик - козачок: А теперь давайте покажем, як ми уміем таньцювать!
Танець «Гай зелененькій»
«Козачка»: Уце Добреа, відразу бачішь, що ЦЕ наші Діти - козачата!
Ну, що співати та танцювати ви вмієте, я бачу. Але козаки не тільки
піснями славляться, а й працею. Не люблять в народі ледарів!
Ведуча: А наші діти знають багато прислів'їв і приказок про працю.
Діти називають по черзі прислів'я і приказки:
1. Швидше рости, так до роботи встигай.
2. Хто любить трудитися, тому без діла не сидиться.
3. Що посієш, те й пожнеш.
4. Мала бджола, і та працює.
5. Праця годує, а лінь псує.
6. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
7. Не той гарний, хто особою пригожий, а той хороший, хто на справу гож.
«Козачка»: Вот какие же ви молодці, хлопці! А розповім-ка я вам байку про
козака, що з дрібниць впорався ...
Жили-були на світі Сонце, Земля і Праця. Жили, не тужили ...
Земля живила кожну травинку, Сонечко пестило, Праця оберігав.
Ну ось звідки невозьмісь ... .Безделіца ...
«Дрібниця»: Ох, люблю байдикувати, ох, люблю ... Не даром звуся дрібницю.
Найбільше на світі не люблю працювати! І ненавиджу Праця ... ви
його не бачили?
/ виходить «Труд», в руках у нього «Зернятко» /
«Труд»: Яке ти зернятко маленьке, а скільки в тебе добра!
/ »Дрібниця» накидається на «Труд» і намагається відняти «зерно» /
«Дрібниця»: Все одно я буду володаркою світу! Не бувати на твою!
«Труд»: Владикою світу буде праця!
«Дрібниця»: Ха! Давайте покличемо козака, Нехай він вирішить, чи то йому обливатися
потім, чи то нічого не робити полёжівая в тіні.
«Труд»: Хай буде по-твоєму! Гей, казачок- Васильок!
«Волошка»: Здрастуй, Праця! Привіт, гості!
«Труд»: Ось тобі, Васильок, жменю зерен. Зумієш виростити хороший урожай.
принесеш усім радість.
«Дрібниця»: А вже коли не виростиш, коли захочеться тобі подрімати / позіхає /, та по-
ніжитися / потягується /, вже тоді ми з тобою друзями станемо.
«Волошка» / кланяється «Труду»: Дякую тобі, батюшка-Праця, я тебе не підведу!
/ «Сіє» «зерна», дівчатка «колосся» шикуються в три колони,
звучить музика, «колосся» ростуть /.
«Дрібниця»: Ну треба ж! Праця верх бере! Ех, була не була, покличу-ка я Морози.
Нехай заморозять сходи. Гей, ви, Морози люті! Сюди! На допомогу!
/ Під музику «Зимова» влітають «морози» і бігають між «зернятками» /
«Труд»: Хлопці! Швидше в коло! Біда може статися! Не віддамо морозів
«Зернятка».
/ Хлопчики беруться за руки і роблячи коло, захищають «зерна» від «морозів» /
«Дрібниця»: Гей, Мороз-червоний ніс! Гей, Мороз-синій ніс! Давайте-но поміряємось
з ними силою! А якщо переможемо, то наші зернятка!
Гра «Перетягування каната»
/ «Морози» програють і тікають /
«Дрібниця»: Ох, і нероби ці морози! Ну, а в мене ще є вітри-суховії.
Про запас! Вітри! Вітри-суховії! Відгукніться! Прийдіть!
/ «Вітри» літають навколо «зерняток», «колосся» гнутися /
«Труд»: Діти, нашим сходам потрібна вода!
Гра «Не пролий воду!»
/ діти і «вітри» переносять воду, діти відерцями а «вітри», ложками.
«Вітри» програють і тікають /.
«Труд»: Перемогли ми дрібницю!
«Дрібниця»: Йду я від вас! Фу, яка противна ваша казка!
«Труд»: Іди, іди. А я ще й проводжу тебе, щоб ти не передумала і дорогу
не забула. / Веде «дрібницю» /.
«Волошка» У народу є слова- «Хліб, усього життя голова!»
Славиться він першим на Землі. Ставиться він першим на столі!
«Козачка»: Тим, хто хліб пече вдосвіта,
Шле пшоно і кашу.
Тим, хто землю глибоко
Гострим плугом оре,
Їм «спасибі» говоримо
І за все дякуємо!
/ Ведуча і діти дякують за казку /
Ведуча: А ми теж у боргу не залишимося! Ну-ка, оркестранти-музиканти!
Заплави музику! Порадуй дорослих і дітей!
Оркестр музичних інструментів Кубані.
Ведуча: А ще ми хотіли з вами пограти! У цю гру грали ваші
Бабусі і дідусі, ну а ми не забуваємо свої звичаї.
Гра «У Маланки, у бабусі».
Ведуча: Ну, хлопці, Пора нам прощатися і відправлятися в свій час.
У нас там залишилося багато ділю Багатьом треба розповісти, що ми
Бачили, де були. Щоб пам'ятали, що ми-козачата, що Батьківщина
наша - славна Кубань!
«Козачка»: А без частування я вас не відпущу! Ось пироги, з пилу, з жару!
Спеціально для вас пекла, гості дорогі! А ось і яблучка з
його саду, солодкі, наливні, їжте на здоров'я!
/ «Козачка» пригощає дітей, прощається і йде /
/ звучить мелодія пісні «Віз» /
Ведуча: Ось ми і вдома!
1 дитина: Багато на Кубані, стежинок і доріг.
Ми травою пропахнули з голови до ніг.
2 дитина: Немає кінця Кубані, скільки не йде
Ось який величезний наш рідний край!
3 дитина: Ти квітни, моя Кубань!
Ставай все краше!
Чи не упустить честь козацьку
Покоління наше!
/ Звучить Гімн Краснодарського краю. Діти і гості встають. /
Після закінчення свята діти та гості запрошуються в групу для частування.
