Доповідь «Психолого-педагогічна компетентність педагога»




Дата конвертації25.10.2017
Розмір9.44 Kb.
ТипТемочка

Гульназ Сафіна
Доповідь «Психолого-педагогічна компетентність педагога»

МУНІЦИПАЛЬНЕ БЮДЖЕТНА

ДОШКІЛЬНЕ освітні установи

ДИТЯЧИЙ САДОК «КОЛОСОК» С. БОЛЬШЕУСТЬІКІНСКОЕ

МЕЧЕТЛІНСКОГО РАЙОНУ РЕСПУБЛІКИ БАШКОРТОСТАН

Доповідь на тему :

«Психолого-педагогічна компетентність педагога ДНЗ».

Вихователь МБДОУ дитячий сад «Колосок» с. Большеустьікінское

Сафіна Гульназ Марсіловна.

Жовтень, 2017 рік

Мистецтво бути педагогом в дитячому саду так само багатогранно і складно, як будь-яке мистецтво. Залежно від обставин вихователю доводиться виступати в різних ролях: він для дітей і вчитель, який все знає, все вчить, і товариш по грі, і близька людина, яка все зрозуміє і допоможе в скрутну хвилину.

В системі освіти відбулася зміна пріоритетів, починаючи з її першого ступеня - дошкільного виховання: орієнтація на дитину, надання педагогам права вільного вибору програм навчання і виховання розширення прав батьків та ін. В цій ситуації зростає значення професійної та особистісної готовності дорослого до роботи з дітьми. Особливо це відноситься до фахівців, які працюють в дошкільних освітніх установах. Відомо, що одним з найважливіших факторів особистісного розвитку дитини є особистість працюючого з ним вихователя.

У сучасному суспільстві вимоги до професіоналізму педагогів, які працюють в ДНЗ, зростають. Пріоритетними завданнями дошкільної освіти, відповідно до Концепції дошкільного виховання, є: особистісний розвиток дитини, турбота про його емоційне благополуччя, розвиток уяви і творчих здібностей, формування здібностей дітей до співпраці з іншими людьми. Ці завдання визначені відношенням до дошкільного віку як до унікального самоценному періоду розвитку особистості.

Результативність дошкільної системи виховання безпосередньо залежить від рівня компетентності вихователя, його здатності адекватно сприймати, приймати, розуміти і підтримувати дитину, одночасно навчаючи його способам побудови оптимальної взаємодії з однолітками і дорослими в різних ситуаціях спілкування. Психологія вихователя проявляється, формується і змінюється в процесі здійснення ним педагогічної діяльності. Вихователь повинен мати всі якості ідеального, сучасного, компетентного і професійного педагога. А ідеальний педагог - це зразок професіонала, носій цивільних, виробничих та особистісних функцій, сформованих на найвищому рівні. Тому одним з важливих професійних якостей педагога є професійна компетентність. У сучасних умовах реформування освіти радикально змінюється статус педагога, його освітні функції, відповідно змінюються вимоги до його професійно-педагогічної компетентності, до рівня його професіоналізму.

Сьогодні затребуваний педагог творчий, компетентний, здатний до розвитку умінь мобілізувати свій особистісний потенціал в сучасній системі виховання та розвитку дошкільника. Кожна дитина потребує уваги і турботи. У зв'язку з підвищенням вимог до якості освітнього процесу дошкільного закладу, змінюється і ставлення до рівня професійного становлення педагога ДНЗ. Педагогічна професія є одночасно перетворюючої і керуючої. А для того, щоб управляти процесом розвитку особистості, потрібно бути компетентним. Поняття професійної компетентності педагога, тому висловлює єдність його теоретичної і практичної готовності в цілісній структурі особистості і характеризує його професіоналізм.

Специфічні характеристики професійно-педагогічної діяльності в ДОУ поширюються на всі компоненти професійної компетентності педагога, до яких відносяться:

особистість;

компетенція і підготовленість: психолого-педагогічні, методичні знання, обумовлені метою, змістом і технологією виховання, навчання і розвитку в ДОУ;

професійно-педагогічні вміння, готовність: знання педагога реалізуються в практичній діяльності, тому вони органічно пов'язані з педагогічних умінь, навичок;

психолого-педагогічна діяльність в цілому: процес спілкування і діяльності в ДОУ носить переважно розвиває який виховує характер, що впливає на результати освітньої практики. Всі зазначені компоненти дозволяють обґрунтувати психолого-педагогічні особливості професійної компетентності педагога дошкільної освіти об'єктивна вимоги до особистості і діяльності фахівця в галузі дошкільної освіти, зафіксовані в державних освітніх стандартах, атестаційних та кваліфікаційних документах. В сучасних умовах професійна діяльність педагога зазнала деяких змін, пов'язані з її структуруванням як процесу вирішення професійно-педагогічних завдань. Змістилися і акценти в змісті педагогічних завдань: від передачі знань, формування умінь і навичок, від педагогічного впливу до створення педагогічних умов, що забезпечують цілеспрямоване і ефективне саморозвиток особистостей учня і вчителя в процесі взаємодії. Які ж завдання вирішує сучасний педагог? Це п'ять основних груп завдань, досвід вирішення яких характеризує базову компетентність сучасного педагога:

бачити дитину (учня) в освітньому процесі;

будувати освітній процес, орієнтований на досягнення цілей конкретної ступені освіти;

встановлювати взаємодію з іншими суб'єктами освітнього процесу, партнерами освітнього закладу;

створювати і використовувати в педагогічних цілях освітнє середовище (простір установи);

проектувати і здійснювати професійне самоосвіта.

Таким чином, компетентнісний підхід до професійно-педагогічної діяльності дозволяє розглядати педагога як людини, яка вміє професійно вирішувати проблеми і типові завдання в реальних ситуаціях професійної діяльності. Він повинен бути компетентним у питаннях організації та змісту діяльності за наступними напрямками:

виховно-освітньої;

навчально-методичної;

соціально-педагогічної.

Виховно-освітня діяльність передбачає: здійснення цілісного педагогічного процесу; створення розвивального середовища; забезпечення охорони життя і здоров'я дітей.

Навчально - методична діяльність вихователя передбачає: планування виховно-освітньої роботи; проектування педагогічної діяльності на основі аналізу досягнутих результатів.

Соціально - педагогічна діяльність вихователя передбачає: здійснення консультативної допомоги батькам; створення умов для соціалізації дітей; захист інтересів і прав. Виходячи із сучасних вимог, можна визначити основні шляхи розвитку професійної компетентності педагога:

робота в методичних об'єднаннях, творчих групах;

дослідницька, експериментальна діяльність;

інноваційна діяльність, освоєння нових педагогічних технологій;

різні форми педагогічної підтримки;

активну участь в педагогічних конкурсах, майстер - класах;

узагальнення власного педагогічного досвіду. Але не один з перерахованих способів не буде ефективним, якщо педагог сам не усвідомлює необхідність підвищення власної професійної компетентності. Педагогічна діяльність здійснюється в різних напрямках, а значить, в кожному з них може виявлятися і майстерність вихователя. Тому можна говорити про педагогічну майстерність в широкому сенсі: про майстерність виховання, навчання, або про майстерність організації і управління навчально-виховним процесом. Сучасне суспільство висуває непрості вимоги до особистості фахівця: високий освітній рівень, гнучке мислення, професійна мобільність, вміння виробляти власну стратегію професійної діяльності. Щоб забезпечити високий рівень професіоналізму, необхідна основа професійної діяльності, т. Е. Професіонал повинен поєднувати в собі професійні здібності, знання, вміння, навички і досвід при досить високому рівні професійної культури. Отже, на закінчення можна зробити наступні висновки:

1. Професійну компетентність педагога ДНЗ можна визначити як здатність до ефективного виконання професійної діяльності, яка визначається посадовими вимогами, що базуються на фундаментальному науковому освіті і емоційно-ціннісному відношенні до педагогічної діяльності.

2. Всі форми розвитку професійної компетенції педагога ДНЗ, можна представити у вигляді двох взаємопов'язаних груп:

групові форми методичної роботи (педагогічні ради, семінари, практикуми, консультації, відкриті перегляди, і т. д.);

індивідуальні форми методичної роботи (самоосвіта, індивідуальні консультації, співбесіди, наставництво і т. д.)

Список літератури

Андріаді І. П. Основи педагогічної майстерності. М., 1999..

Безделіна Р. Підвищуємо кваліфікацію педагогів // Дошкільне виховання. 2003. № 6.

Буре Р. С., Островська Л. Ф. Вихователь і діти. M., 2001..

Відти І. В. Педагогічна культура: становлення, зміст і сенс // Педагогіка. 2002. № 3.

Концепція дошкільного виховання // Дошкільне виховання. 1989. № 5.

Лазаренко Л. А. Психологічна компетентність педагога як фактор професіоналізації // Сучасні наукомісткі технології. - 2008. - № 1 - С. 67-68

Михайленко Н. Я., Короткова Н. А. Про вихователя дитячого садка: аналіз сучасної виховної позиції // Дошкільне виховання. 1993. № 9.

Пенькова Л. Підготовка дошкільних працівників до творчої професійної діяльності // Дошкільне виховання. 1999. № 2.

Рудакова Н. Сучасним дітям потрібні сучасні педагоги // Дошкільне виховання. 2004. № 9.

Стеркиной Р. Б. Педагог дошкільної освіти // Дошкільне виховання. 2002. № 4.

Фуряева Т. Фахівець з дошкільного виховання: проблема професійної ідентичності // Дошкільне виховання. 1994. № 1.