педагогічна поема




Дата конвертації09.06.2017
Розмір2.25 Kb.
ТипМетодичні рекомендації та розробки

Людмила Гусакова
педагогічна поема

Уміння виховувати - це все-таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на скрипці або роялі, добре писати картини.

А. С. Макаренка

У моїй родоводу вчителями були обидва мої діди ще в кінці XIX століття. Ще в підлітковому віці у мене проявилися педагогічні здібності. Але в педучилище я потрапила чисто випадково, і в 19 років я прийшла працювати в дитячий сад. Так і почався мій довгий педагогічний шлях довжиною в життя. Працювала легко і захоплено. Здобула вищу освіту. Пробувала свої сили в дитячому саду в якості інструктора з фізкультури та викладача української мови.

Проводила багато відкритих заходів, як для свого колективу, так і для районних методичних об'єднань. Прагнула до вдосконалення своєї роботи, вивчала нові підходи до виховання і навчання дітей. У 1999 році брала участь в семінарі «Виховання толерантності через інтерактивні методи навчання».

Пріоритетним напрямком своєї діяльності вважала виховання у дітей толерантності в процесі ознайомлення з народними традиціями і звичаями. Діти з великим інтересом брали участь у Великодніх і Різдвяних інсценізації.

Методи роботи, засвоєні на семінарі, такі наприклад як техніка «розколювання льоду», використовую і понині для налагодження позитивних взаємовідносин в дитячому колективі і в роботі з батьками.

У теорії педагогіки мені найбільш близький спосіб виховання видатного педагога А. С. Макаренко. Одним з його висловів я можу позначити своє життєве кредо: «Навчити людину бути щасливою - не можна, але виховати його так, щоб він був щасливим, можна».

Думаю, що важливою якістю характеру вихователя є також почуття гумору. Часто весела доречний жарт запалює іскру довіри в дитячих очах і відкриває серця.

Робота вихователя багатогранна, часто необмежена за часом, вимагає самопожертви. А нагородою за цю працю є задоволення його результатами. Коли «зерно» навчання і виховання дає свої «сходи» - педагог із завмиранням серця, затамувавши подих спостерігає плоди своїх зусиль.