Особливості проведення ігрових вправ і рухливих ігор з дітьми раннього віку




Дата конвертації16.06.2018
Розмір5.9 Kb.
ТипТемочка

Віра Краснікова
Особливості проведення ігрових вправ і рухливих ігор з дітьми раннього віку

Особливості проведення ігрових вправ і рухливих ігор

з дітьми раннього віку.

«У кого є здоров'я - у того є надія, у кого є надія - у того є все!» Східна мудрість. Ростити дітей здоровими - завдання кожного дошкільного закладу. В процесі роботи педагог повинен використовувати різноманітні форми організації рухової активності дітей. Наприклад, проводити рухливі ігри з ходьбою, ритмічними рухами, стрибками і бігом. Ці ігри проводяться, як в приміщенні, так і під час прогулянок. Педагог повинен знати і використовувати принципи здоров'я зберігаючих технологій. * Принцип (Не нашкодь)

* Принцип свідомості і активності.

* Принцип безперервності здоров'я зберігаючою процесу.

* Принцип доступності та індивідуальності.

* Принцип всебічного та гармонійного розвитку особистості.

* Система чергування навантажень і відпочинку.

* Принцип поступового нарощування оздоровчих впливів.

* Принцип вікової адекватності здоров'я зберігаючою процесу

Турбота про фізичний розвиток дитини має особливе значення в ранньому віці. У цьому віці малюк ще тільки опановує основними рухами, набуває необхідні моторні навички, вчитися керувати своїм тілом, координувати руху, потрібно враховувати м'якість і податливість скелета, недостатній розвиток мускулатури і зв'язкового апарату, швидку стомлюваність. Грамотно організована рухова активність дітей сприяє зміцненню здоров'я. Вона є одним з важливих умов правильного обміну речовин, стимулює розвиток нервової і серцево - судинної систем, кістково - м'язового апарату, органів дихання і травлення. Рухова активність відіграє важливу роль і в забезпеченні повноцінного психічного розвитку дитини, оскільки стимулює позитивні емоції, підвищує загальний життєвий тонус малюка, дає поживу для різноманітних вражень і активності пізнавальної діяльності.

Для розвитку рухової активності дітей необхідно створювати спеціальні умови.

1 Забезпечити необхідним оснащенням (спортивним обладнанням та інвентарем).

2 Організувати групове простір так, щоб діти могли вільно пересуватися і мати доступ до інвентарю.

Основними педагогічними завданнями при проведенні ігрових вправ і рухливих ігор є

* Підвищення емоційного тонусу кожної дитини, задоволення потреби в різноманітних активних рухах.

* Уточнення знань про різні об'єкти (пташки літають, зайчик стрибає).

* Розвиток орієнтування в навколишньому (побігли до пісочниці).

* Розвивати уміння слухати дорослого.

* Вчити виконувати рухи відповідно до вимог гри.

* Виконувати руху відповідно до вимог гри.

Бажано, щоб рухливі ігри супроводжувалися музикою, пісеньками, читанням віршів. Це підтримує інтерес малюків до ігор, полегшує виконання важких для них елементів, сприяє творчому самовираженню.

У роботі з дітьми третього року життя широко використовуються ігрові вправи. Найчастіше вони проводяться на початку року, коли знову прийняті малюки освоюють різноманітні нові для них руху, виконуючи їх в індивідуальному темпі. У цих вправах немає сюжету і правил, вони містять майже всі види основних рухів. Ігрові вправи на третьому році життя діти виконують один за одним або одночасно. Наприклад (Пройди по стежці). При такій організації створюються сприятливі умови для багаторазового повторення рухів, дитина діє при цьому у відповідності зі своїми можливостями і вміннями, в зручному темпі. У поєднанні, чергуванні і доповненні до ігрових вправ в ігрові сеанси включаються сюжетні рухливі ігри. Поступово дітям даного віку стають доступні гри вимагають витримки, зміни видів рухів, порівняно швидкої реакції на сигнал. Рухливі ігри сприяють усуненню замкнутості, сором'язливості, у дитини з'являється вміння слухати і чути мову дорослого, розвивається навик починати і закінчувати дію за сигналом, поступово зароджується почуття колективізму, товариськості.

Діти 2-3 літні здатні розрізняти вираз обличчя і відтінку голосу дорослого, тому невимушеність і доброзичливість у відносинах педагога і дитини, а також схильність до наслідування є основною для залучення малюків до рухової активності в іграх. Саме рухлива гра дає можливість регулювати психічну і фізичне навантаження, доставляти дітям багато радості. Обсяг знань у дітей третього року життя незначний, увагу мимоволі, нестійке, тому сюжет рухливих ігор повинен бути простим. У дітей спостерігається порівняно швидка стомлюваність, тому правила в іграх передбачають зміну рухів, забезпечуючи їх чергування з короткочасним відпочинком. Зрозумілий сюжет, цікаве поєднання ходьби і бігу, повзання, підскоки створюють бадьорий життєрадісний настрій, захоплюють малюків. Рухи їх стають спритними. Багаторічні педагогічні спостереження показують, що не всі діти третього року життя включаються в ігрові сеанси, не відразу проявляється у них активність і інтерес до рухів, особливо, коли малюки вперше приходять в дитячий сад. Рухлива гра викликає у дітей зацікавленість і бажання брати участь в ній. Гра - це цінний спосіб залучення дитини в рухову активність.

Використана література.

С. Я. Лайзане «Фізична культура для малюків».

Л. Н. Галигузова. «Фізичний розвиток».

Е. О. Смирнова «Перші кроки».