Фольклорне свято для підготовчої до школи групи «Кубанський коровай»




Скачати 11.21 Kb.
Дата конвертації24.05.2017
Розмір11.21 Kb.
ТипКубань

Олена Геннадіївна Михайлюк
Фольклорне свято для підготовчої до школи групи «Кубанський коровай»

Кубанського КОРОВАЙ.

Фольклорне свято в підготовчій до школи групі.

Музичний зал оформлений в козацькому стилі. Під фонограму «Ех, козаченьки!» Діти, в козачих народних костюмах, входять в зал парами і стають півколом.

Ведуча: Про те, як Батьківщину любити

Чи треба говорити!

Вона у кожного одна

І разом з життям нам дана!

Пісня «Ми-козаки»

1 дитина. З пагорба невеликого

Ти озирнися навколо.

Побачиш дуже багато-

І дальній ліс, і луг

І без кінця і краю

пшеничні поля

Роздільна, рідна

Розкинулася земля.

2 дитина І мені легко і вільно

Стояти на горбку

ромашкові хвилі

Спускаються до річки.

Біжить стежина до дому,

Як тоненька нитка.

Тут все тобі знайоме,

Все, без чого не жити!

3 дитина Нехай стане світлою самої

Рідна сторона.

Знай, Батьківщина, як мама

У кожного одна!

4 дитина Батьківщина наша, це ліси і поля

Це чисте, ясне небо.

Це кубанська наша земля

І поля золотистого хліба.

Пісня «Слов'янськ-на-Кубані»

5 дитина Тополя кидають тіні довгі

Під місяцем вечірньою порою.

З неба ллються пісні журавлині

На Кубань осінню, рікою

Сплять навколо станиці і поля.

Вечори осінні, кубанські

Пісня задушевна моя.

Пісня «Річка»

6 дитина А місяць радий гаєм дивиться ласкаво

Ведуча: Наша Родина- Кубань, прекрасна в будь-який час року, але особлива кра-

природа Кубані восени.

7 дитина: Теплий-теплий, синій-синій.

Танцює дощик по лузі.

Нитка дождинки, довгою-довгою

В руки взяти я не можу.

Цівку я ловлю рукою,

А вона ковзає, дратуючи

І крізь пальці, як крізь пяльци

Тікає від мене.

Пісня «Осінь настала».

8 дитина: Осінній дощик капає

А ми не помічаємо.

Танцюємо нашу полечку,

Анітрохи не нудьгуємо.

Танець «Осіння полька»

/ Після танцю діти сідають на стільці /

Ведуча: Хлопці, а хочете відправитися на «машині часу» в далеке

минуле.

і побачити. Як жили козаки на Кубані в ті далекі часи.

Діти / хором / А на чому ж ми поїдемо адже машини немає у нас!

Ведуча: А в минуле Кубані ми поїдемо на чарівної возі, яку сде-

гавкотом самі. А поїде вона тільки тоді, коли ви покажіть свої зна

ня кубанської історії та звичаїв.

1 дитина: Наша Родина- Кубань, Краснодарський край. Багато різних народів

живе на Кубані, але основою завжди були і будуть козаки.

2 дитина: З різних кінців Землі, в давні часи, йшли за південний кордон,

на вільні місця, по річках Дніпру і Дону, багато людей, чомусь

Невже вдома.

3 дитина: Сюди тікали від поміщиків горді, непокірні селяни і люди,

які перш за все цінували свободу.

4 дитина: Жили вони тут привільно, простір у них був великий, влади ника-

кой не було і управляли вони самі собою.

5 дитина: Від цього їх і прозвали «козаками», що означає по-татарськи «вільні

люди ».

6 дитина: На війні всім заправляв отаман, а в мирний час-коло, загальне собра-

ня всіх козаків.

7 дитина: Йшов час. Стали козаки вірно служити царю: воювати, стерегти грані-

ци, підкорювати нові землі.

8 дитина: І розселялися козаки по всій Росії. Їх так і називали: Запорізькі

козаки, Донські козаки, Уральські козаки, Кубанські козаки.

9 дитина: Були козаки люди хоробрі, відважні. Вміли і воювати славно і жити

Гаразд.

Ведуча: Сьогодні на нашому святі присутні гості - справжні каза-

ки нашого Слов'янського козачого кола. Ось їм ми і надамо

право вирішувати, чи годяться наші хлопці в козачата.

Виступ козаків.

Ведуча: Хлоп'ята, сідайте-но у віз, та й відправляйтеся в минуле, счастлі-

вого шляху! А допоможе нам в дорозі - весела пісня!

Пісня «Віз».

/ В кінці пісні з ломика виходить «Козачка» /.

«Козачка»: Ой, та в мене тут гостей повен двір, а я і не чую! Це хто ж ви

такі будите?

Діти / хором /: Ми - хлопці - козачата, з 24 дитячого садка!

«Козачка»: Козачата? А чим доведіть? Ви пісні кубанські, танці кубанські

знаєте?

Дівчинка - козачка: А ну хлопці тай дівчата, давайте заспіваемо так, шоб далеко Було

слухати!

Пісня «У Кубань - річки».

Хлопчик - козачок: А теперь давайте покажем, як ми уміем таньцювать!

Танець «Гай зелененькій»

«Козачка»: Уце Добреа, відразу бачішь, що ЦЕ наші Діти - козачата!

Ну, що співати та танцювати ви вмієте, я бачу. Але козаки не тільки

піснями славляться, а й працею. Не люблять в народі ледарів!

Ведуча: А наші діти знають багато прислів'їв і приказок про працю.

Діти називають по черзі прислів'я і приказки:

1. Швидше рости, так до роботи встигай.

2. Хто любить трудитися, тому без діла не сидиться.

3. Що посієш, те й пожнеш.

4. Мала бджола, і та працює.

5. Праця годує, а лінь псує.

6. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

7. Не той гарний, хто особою пригожий, а той хороший, хто на справу гож.

«Козачка»: Вот какие же ви молодці, хлопці! А розповім-ка я вам байку про

козака, що з дрібниць впорався ...

Жили-були на світі Сонце, Земля і Праця. Жили, не тужили ...

Земля живила кожну травинку, Сонечко пестило, Праця оберігав.

Ну ось звідки невозьмісь ... .Безделіца ...

«Дрібниця»: Ох, люблю байдикувати, ох, люблю ... Не даром звуся дрібницю.

Найбільше на світі не люблю працювати! І ненавиджу Праця ... ви

його не бачили?

/ виходить «Труд», в руках у нього «Зернятко» /

«Труд»: Яке ти зернятко маленьке, а скільки в тебе добра!

/ »Дрібниця» накидається на «Труд» і намагається відняти «зерно» /

«Дрібниця»: Все одно я буду володаркою світу! Не бувати на твою!

«Труд»: Владикою світу буде праця!

«Дрібниця»: Ха! Давайте покличемо козака, Нехай він вирішить, чи то йому обливатися

потім, чи то нічого не робити полёжівая в тіні.

«Труд»: Хай буде по-твоєму! Гей, казачок- Васильок!

«Волошка»: Здрастуй, Праця! Привіт, гості!

«Труд»: Ось тобі, Васильок, жменю зерен. Зумієш виростити хороший урожай.

принесеш усім радість.

«Дрібниця»: А вже коли не виростиш, коли захочеться тобі подрімати / позіхає /, та по-

ніжитися / потягується /, вже тоді ми з тобою друзями станемо.

«Волошка» / кланяється «Труду»: Дякую тобі, батюшка-Праця, я тебе не підведу!

/ «Сіє» «зерна», дівчатка «колосся» шикуються в три колони,

звучить музика, «колосся» ростуть /.

«Дрібниця»: Ну треба ж! Праця верх бере! Ех, була не була, покличу-ка я Морози.

Нехай заморозять сходи. Гей, ви, Морози люті! Сюди! На допомогу!

/ Під музику «Зимова» влітають «морози» і бігають між «зернятками» /

«Труд»: Хлопці! Швидше в коло! Біда може статися! Не віддамо морозів

«Зернятка».

/ Хлопчики беруться за руки і роблячи коло, захищають «зерна» від «морозів» /

«Дрібниця»: Гей, Мороз-червоний ніс! Гей, Мороз-синій ніс! Давайте-но поміряємось

з ними силою! А якщо переможемо, то наші зернятка!

Гра «Перетягування каната»

/ «Морози» програють і тікають /

«Дрібниця»: Ох, і нероби ці морози! Ну, а в мене ще є вітри-суховії.

Про запас! Вітри! Вітри-суховії! Відгукніться! Прийдіть!

/ «Вітри» літають навколо «зерняток», «колосся» гнутися /

«Труд»: Діти, нашим сходам потрібна вода!

Гра «Не пролий воду!»

/ діти і «вітри» переносять воду, діти відерцями а «вітри», ложками.

«Вітри» програють і тікають /.

«Труд»: Перемогли ми дрібницю!

«Дрібниця»: Йду я від вас! Фу, яка противна ваша казка!

«Труд»: Іди, іди. А я ще й проводжу тебе, щоб ти не передумала і дорогу

не забула. / Веде «дрібницю» /.

«Волошка» У народу є слова- «Хліб, усього життя голова!»

Славиться він першим на Землі. Ставиться він першим на столі!

«Козачка»: Тим, хто хліб пече вдосвіта,

Шле пшоно і кашу.

Тим, хто землю глибоко

Гострим плугом оре,

Їм «спасибі» говоримо

І за все дякуємо!

/ Ведуча і діти дякують за казку /

Ведуча: А ми теж у боргу не залишимося! Ну-ка, оркестранти-музиканти!

Заплави музику! Порадуй дорослих і дітей!

Оркестр музичних інструментів Кубані.

Ведуча: А ще ми хотіли з вами пограти! У цю гру грали ваші

Бабусі і дідусі, ну а ми не забуваємо свої звичаї.

Гра «У Маланки, у бабусі».

Ведуча: Ну, хлопці, Пора нам прощатися і відправлятися в свій час.

У нас там залишилося багато ділю Багатьом треба розповісти, що ми

Бачили, де були. Щоб пам'ятали, що ми-козачата, що Батьківщина

наша - славна Кубань!

«Козачка»: А без частування я вас не відпущу! Ось пироги, з пилу, з жару!

Спеціально для вас пекла, гості дорогі! А ось і яблучка з

його саду, солодкі, наливні, їжте на здоров'я!

/ «Козачка» пригощає дітей, прощається і йде /

/ звучить мелодія пісні «Віз» /

Ведуча: Ось ми і вдома!

1 дитина: Багато на Кубані, стежинок і доріг.

Ми травою пропахнули з голови до ніг.

2 дитина: Немає кінця Кубані, скільки не йде

Ось який величезний наш рідний край!

3 дитина: Ти квітни, моя Кубань!

Ставай все краше!

Чи не упустить честь козацьку

Покоління наше!

/ Звучить Гімн Краснодарського краю. Діти і гості встають. /

Після закінчення свята діти та гості запрошуються в групу для частування.



Скачати 11.21 Kb.